![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
#сто_років_тому, 5 березня 1918
Mar. 5th, 2018 09:37 amАлі Татар-заде
– Строкатість полків. – Спілкування у полках, мова чи язик? – Природа “отаманії”.– Як можна воювати без прапору?
про особливості формування нового Українського війська розповідає, на прикладі свого полку Гордієнківців, командант Всеволод Петрів.
Його полк гайдамаків, що з’явився в Києві “як сніг на голову” в розпал війни з Арсеналом та напередодні обстрілу мурав’йовцями.
За час вуличних боїв він сильно втратив вбитими і пораненими (але не дезертирами, як багато інших “зукраїнізованих” полків - нестійкі елементи відпали ще до того, як Гордієнківці через Росію та Біларусь продерлися до України).
Тому після залишення Києва з полку був зформований лише курінь (“3-й Запорiзький Гордієнківський”) і те за участю ще двох, майже повністю розгромлених полків - “Вільної України” та “імені Грушевського”.
Повернувшись до Києва і одразу по параді Петрів зайнявся формуванням куреня за рахунок новоприбульців та ветеранів.
( Read more... )
– Строкатість полків. – Спілкування у полках, мова чи язик? – Природа “отаманії”.– Як можна воювати без прапору?
про особливості формування нового Українського війська розповідає, на прикладі свого полку Гордієнківців, командант Всеволод Петрів.
Його полк гайдамаків, що з’явився в Києві “як сніг на голову” в розпал війни з Арсеналом та напередодні обстрілу мурав’йовцями.
За час вуличних боїв він сильно втратив вбитими і пораненими (але не дезертирами, як багато інших “зукраїнізованих” полків - нестійкі елементи відпали ще до того, як Гордієнківці через Росію та Біларусь продерлися до України).
Тому після залишення Києва з полку був зформований лише курінь (“3-й Запорiзький Гордієнківський”) і те за участю ще двох, майже повністю розгромлених полків - “Вільної України” та “імені Грушевського”.
Повернувшись до Києва і одразу по параді Петрів зайнявся формуванням куреня за рахунок новоприбульців та ветеранів.
( Read more... )
